Куванняобробка заготовок – це процескування, куванняякість заготовки, рівень продуктивності, матимуть важливий вплив накуванняякість, продуктивність, термін служби та економічні вигоди підприємств.КуванняТехнологія обробки заготовок, точність обладнання та продуктивність визначають якість заготовки. Якість заготовкикуваннябезпосередньо впливає на точність токарної обробки, а якість токарної обробки також впливає на точність та ефективність шліфування. Тому вибіркуванняпорожній у ціломукуванняпроцес відіграє дуже важливу роль, принципкуванняВибір заготовок повинен бути з урахуванням вимог використання, щоб максимально знизити собівартість виробництва, щоб продукт мав можливість конкурувати на ринку. Далі йде принцип вибору кувальної заготовки, який включає такі моменти:
1. Принцип процесу:
Вимоги до використання поковок визначають характеристики форми заготовки, а різні вимоги до використання та характеристики форми формують відповідні вимоги до процесу формування заготовки. Вимоги до використання поковок втілюються у формі, розмірі, точності обробки, шорсткості поверхні та інших зовнішніх якостях, а також у хімічному складі, структурі металу, механічних властивостях, фізичних та хімічних властивостях, а також інших внутрішніх вимогах до якості. При використанні різних поковок, враховуючи технологічні характеристики матеріалів поковок (такі як продуктивність кування, продуктивність зварювання тощо), визначається використання методу формування заготовки. Вибираючи метод формування заготовки, слід також враховувати оброблюваність подальшої обробки. Через деякі складні конструкції важко використовувати один метод формування для формування заготовки, не лише враховуючи можливість комбінації різних схем формування, але й враховуючи, чи вплине ця комбінація на оброблюваність обробки.
2. Принцип адаптивності:
При виборі схеми формування заготовок слід враховувати принцип адаптивності. Відповідна схема заготовки вибирається залежно від конструктивної форми, розмірів та умов роботи поковок. Наприклад, для деталей шахти драбини, коли діаметр кожної сходинки не сильно відрізняється, використовується стрижень; якщо різниця велика, доцільно використовувати ковану заготовку. Для поковок з різними умовами роботи вибір типу заготовки також різний.

3. Принцип врахування виробничих умов:
Схему формування кувальних заготовок слід вибирати відповідно до виробничих умов на місці. Умови польового виробництва головним чином включають фактичний рівень процесу виробництва польових заготовок, стан обладнання, а також можливість і економічність зовнішнього співробітництва, але водночас необхідно враховувати використання кращих методів виготовлення заготовок з огляду на розвиток виробництва. Тому при виборі заготовки слід проаналізувати існуючі виробничі умови підприємства, такі як потужності обладнання та технічний рівень персоналу, щоб максимально використати існуючі виробничі умови для виконання завдання виготовлення заготовок. Якщо існуючі виробничі умови важко задовольняють вимоги, слід розглянути можливість зміни матеріалу кування та/або методу формування заготовок, а також шляхом аутсорсингу обробки або аутсорсингу.
4. Економічні принципи:
Принцип економії полягає у зниженні вартості матеріалів для кування, споживання енергії, заробітної плати та інших витрат. Вибираючи тип заготовки для кування та конкретний метод виробництва, слід економічно порівняти кілька попередньо вибраних схем, щоб вони відповідали вимогам до деталей, і обрати схему з низькою загальною собівартістю виробництва. Як правило, вибираючи тип та метод виробництва заготовки, розмір і форма заготовки повинні бути максимально наближеними до готових деталей, щоб зменшити припуск на обробку, покращити коефіцієнт використання матеріалів та зменшити навантаження на механічну обробку. Але чим точніше чорнове виробництво, тим складніше та дорожче його виготовляти. Тому, коли виробнича програма велика, слід застосовувати метод виготовлення заготовки з високою точністю та високою продуктивністю. У цьому випадку, хоча одноразові інвестиції є значними, збільшення вартості виготовлення заготовки може бути компенсовано зменшенням витрат матеріалів та витрат на обробку. Загальне правило полягає в тому, що коли один виріб виготовляється невеликими партіями, можна використовувати вільне кування, ручне дугове зварювання, складання листового металу та інші методи формування, а в серійному виробництві можна використовувати машинне моделювання, кування під тиском, автоматичне дугове зварювання під флюсом або інші методи.